ДБР арештували 19 га заповідної землі Києва, незаконно оформлені на оточення Деркача

ДБР арештували 19 га заповідної землі Києва, незаконно оформлені на оточення Деркача

Як повідомляють Наші гроші суд наклав арешт на три земельні ділянки загальною площею 19,28 га, що оформлені на людей з оточення позафракційного народного депутата Андрія Деркача. Про це свідчать ухвали Печерського райсуду м. Києва від 23 січня.

Арешт накладено у межах кримінального провадження № 62019100000001414 від 08.10.2019, яке розслідує Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Слідство встановило, що 08.02.2010 голова Обухівської РДА за погодженням із в.о. начальника управління Держкомзему в Обухівському районі незаконно передав у власність 23 громадянам ділянки загальною площею 42 га для ведення особистого селянського господарства.

У ході перевірки інспекторами обласного Держгеокадастру у вересні 2019 року встановлено, що відведення ділянок відбулося з порушенням законодавства. Більше того, ці ділянки, відведення яких погоджувалося управлінням Держкомзему в Обухівському районі, розташовані поза межами Обухівського району та території міста Києва, а тому їх відведення у власність неуповноваженою особою є незаконним.

Таким чином, службові особи Обухівської РДА, управління Держкомзему в Обухівському районі за попередньою змовою із невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використали владу всупереч інтересам служби з метою передачі у власність третіх осіб земельних ділянок територіальної громади міста Києва вартістю майже 800 тис грн, чим заподіяно державним інтересам тяжких наслідків.

Відомо, що ділянки у подальшому було змінено і передано у власність інших осіб. Зокрема, власником ділянок 9,84 га і 1,97 га став Антон Сімоненко, 7,48 га – Юрій Берко. Саме на ці ділянки наклав арешт суд.

Суд заборонив власникам цих ділянок до завершення досудового розслідування та судового розгляду розпоряджатися ними у будь-який спосіб (зміна права власності, перереєстрації, поділу, виділу, тощо).

Водночас суд заборонив будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов’язані із проведенням державної реєстрації права власності на ці ділянки.

Нагадаємо, загалом із 42 га було утворено 13 ділянок, які оформили на 4 осіб: вже згаданих Антона Сімоненка та Юрія Берка, а також Олену Миронюк і Віру Петрук.

Антон Сімоненко був помічником народного депутата Андрія Деркача в останніх трьох скликаннях парламенту. Його батько Олександр Сімоненко також був помічником Деркача з перервами, починаючи з 2002 року і до 2019 р.

Юрій Берко має спільний бізнес з дружиною Деркача Оксаною Тереховою. Вони разом з екс-помічником Деркача Дмитром Ковальчуком є співзасновниками ТОВ «Валентин плюс». Берко також є співзасновником ТОВ «Альфа-Медика» разом з Ігорем Герасимчуком, що є засновником фірми «Альфа Медика» (без дефісу) – це приватна клініка, що багато років працює у приміщеннях Інституту серця, який очолює Борис Тодуров. Деркач у 2016-му лобіював призначення Тодурова на крісло очільника МОЗу.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.