Прокуратура розслідує факти можливого шахрайства при будівництві метро на Виноградар

Прокуратура розслідує факти можливого шахрайства при будівництві метро на Виноградар

Прокуратура Печерського району Києва розслідує кримінальну провадження за фактом можливого скоєння шахрайства при будівництві першої черги метро на житловий масив Виноградар. На замовлення КП "Київський метрополітен" ці роботи виконує ПАТ "Кіевметройстрой", вартість будівництва становить 5,9 млрд гривень. У прокуратурі з'ясували, що невстановлені особи пролобіювали в Кабінеті Міністрів України можливість підвищення передоплати за зазначені роботи до 95% від їх вартості. Крім того, правоохоронцям стало відомо, що підрядчик поклав частину передоплати на депозитні рахунки, а отримані відсотки - перерахував ряду фірм.

Як стало відомо KV, визначенням від 10 грудня 2019 року Печерський районний суд Києва наклав арешт на банківські рахунки ряду фірм, які відкриті в 21-якій банківській установі (справа №757 / 64545/19-к).

В матеріалах справи зазначено, що 11 травня 2019 року Київською місцевою прокуратурою №6 (прокуратура Печерського району) в ЕРДР під №42019000000002358 були внесені відомості про відкриття кримінального провадження, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Як зазначено в судовій ухвалі, 20 листопада 2018 року, між КП "Київський метрополітен" і ПАТ "Київметробуд" був укладений договір на здійснення робіт з будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (ділянка від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ( "Мостицька" і "Проспект Правди") і ділянкою вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар"). Вартість робіт за договором - 5,98 млрд гривень.

Як зазначено в судовій ухвалі, з 16 січня 2019 року по 25 березня 2019 року КП "Київський метрополітен" перерахувало на рахунки ПАТ "Київметробуд" 2,5 млрд гривень передоплати. Надалі, в травні 2019 року, посадові особи ПАТ "Київметробуд" уклали ряд депозитних договорів з ПАТ "Укргазбанк" і розмістили в цій установі бюджетні кошти в сумі понад 1 млрд гривень. На думку правоохоронців, це було зроблено з метою отримання прибутку в якості відсотків і подальшого власного збагачення. Відповідно, бюджетні кошти були використані не на ті цілі, які були визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

10 грудня 2019 року, в ході засідання Печерського районного суду у даній справі, прокурор Аліна Головко клопотала про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПАТ "Київметробуд" та інших перерахованих вище компаній. Мета арешту - припинення злочинної діяльності та подальше відшкодування завданих збитків. Суд задовольнив клопотання. Таким чином, арешт поширюється на 83 рахунки, що відкриті в 21-якій банківській установі.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.