
🧪 «Фармафія»: як мережа впливу в українській фармацевтиці перетворила кодеїнові препарати на прибутковий бізнес
🔍 Ключова постать — одеський бізнесмен Анатолій Редер, власник ТДВ «Інтерхім». За даними профільних експертів, він є однією з найбільш впливових фігур у фармацевтичному секторі та членом групи, яку пов’язують із Петром Багрієм — колишнім президентом Аптечної професійної асоціації України.
💊 Кодеїнові препарати на ринку
Флагманським продуктом «Інтерхіму» тривалий час залишався «Кодтерпін ІС», що містить кодеїн — речовину, яка може використовуватись як основа для кустарного виготовлення дезоморфіну («крокодила»).
Згідно з фінансовою звітністю, лише у 2013 році продаж «Кодтерпіну ІС» приніс підприємству понад 222 млн грн, що становило більш як половину аптечної виручки компанії. Попри численні публікації про ризики зловживань, препарат залишався у вільному продажу, включно з регіонами з підвищеним рівнем наркотичної залежності.
Сам Редер неодноразово наголошував, що продукція компанії «не є наркотиком у правовому сенсі», і звинувачення вважає «помилковим трактуванням».
🌍 Міжнародний вимір
Офіційно «Інтерхім» заперечує постачання кодеїновмісних препаратів за кордон. Водночас, за словами джерел у правоохоронних органах, препарати цього виробника неодноразово фігурували у справах про нелегальний обіг у країнах Центральної та Східної Європи. Докази таких схем у відкритому доступі відсутні, проте тема неодноразово піднімалася у профільних звітах.
📋 Перевірки та регуляторні ризики
У 2015 році під час перевірки Держлікслужби виявили використання підприємством незареєстрованих субстанцій. Йшлося, зокрема, про компоненти для виготовлення кодеїнових препаратів. Після цього «Інтерхім» відмовився від міжнародного аудиту PIC/S, але згодом визнав частину претензій та повідомив про усунення порушень.
👔 Конфлікт інтересів у регуляції
Тодішній голова Держлікслужби Михайло Пасічник, за даними ЗМІ, одночасно мав стосунок до аптечної мережі «Фалбі» та структури Аптечної професійної асоціації України, що тісно співпрацювали з «Інтерхімом». Це породжувало питання про можливий конфлікт інтересів у системі контролю.
🧩 Фармацевтична екосистема
Експерти вважають, що випадок «Інтерхіму» ілюструє не окрему проблему, а системний феномен української фармацевтики: коли великі виробники впливають не лише на ринок, а й на призначення у профільних органах, законодавчі ініціативи та регуляторну політику.
⏳ Питання майбутнього
Відкрите питання — чи зможе держава вибудувати контроль над обігом кодеїновмісних препаратів так, щоб одночасно забезпечити пацієнтів легальними ліками й унеможливити використання цих речовин у тіньових схемах.