У Верховному суді розглядається справа щодо банкрутство ПАТ «Укрінком» бізнесмена Володимира Кліменко, відомої тим, що, ігноруючи законодавство та судові рішення, видає себе за правонаступницю банку. А ще тим, що наполягає на власній фінансовій спроможності, безпідставності виведення «Укрінбанку» з ринку, і у той же самий час… не здатна впоратись з боргом на 100 тис. гривень. Про це пише заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Віктор Новіков.

Справа, яку розглядає спеціальна палата ВС, не лише проливає світло на управлінські характеристики власників «Укрінбанку», які вже другу фінустанову доводять до банкрутства. Це скидається на намагання відправити «Укрінком» у контрольоване банкрутство і таким чином остаточно позбутись боргових зобов’язань перед державою та кредиторами банку.

Нацбанк визнав ПАТ «Укрінбанк» неплатоспроможним на межі 2015-2016 років. Встановивши контроль над банком, Фонд гарантування вкладів розрахувався практично з усіма його вкладниками, виплативши 1,8 млрд грн. Щойно вкладники отримали кошти від Фонду, акціонери «Укрінбанку» почали оскарження виведення банку через суди і, отримавши судове рішення, внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР). Перереєстрували його як небанківську фінансову установу та забрали активи під свій контроль. Банк був перейменований на ПАТ «Укрінком», адресу змінено з Києва на Сєвєродонецьк (нині окупований), а доступ Фонду гарантування до активів, за рахунок яких мали б повертатись кошти державі та кредиторам банку, заблоковано. Так «зависло» повернення кредиторам банку близько 3 млрд грн, з яких 1,8 млрд — з запозичених у держави коштів.

Клименко публічно наголошує на тому, що, мовляв, лише дайте нам можливість — і ми тут же розрахуємось з усіма кредиторами. Називаючи своєю стратегічною метою — виплату грошей всім кредиторам та вкладникам, коли доступ до цих грошей та активів компанія отримає після перемоги у всіх судах, та стягнення борги з усіх боржників. Звісно, постійно оминаючи той факт, що активи банку були виведені «Укрінкомом» з-під контролю Фонду ще кілька років тому. Наприклад, у матеріалах тієї ж справи про банкрутство ПАТ «Укрінком» (913/266/20) вказано, що компанія, з якою не розрахувався «Укрінком», і за чиїм позовом ініційовано його банкрутство, у 2020 році проводила на його замовлення ремонт у колишній будівлі «Укрінбанку» у центрі Києва. Тобто, усі ці роки ПАТ «Укрінком» фактично розпоряджається чи не найліквіднішим активом банку.

Акціонери «Укрінкому» продовжують ігнорувати той факт, що в банківському законодавстві не існує поняття «правонаступництво», що підтверджується як судовими, так і законодавчими рішеннями. Зокрема, рішенням Великої палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 925/698/16 та законом 590-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності», ухваленим у 2020.

Згаданий закон дозволив повернути під управління Фонду та поновити процедуру ліквідації низки «зомбі-банків», які також оскаржували своє виведення з ринку та були виведені з-під контрою Фонду.