Запровадження обов'язкової медіації в Україні може створити більше проблем, ніж вирішити, якщо не забезпечити належні гарантії доступності. Про це застерігає Олег Горецький, медіатор, Кандидат юридичних наук, в аналітичній статті на femida.ua.

Експерт проаналізував дискусію навколо можливого запровадження обов'язкової медіації, яка ведеться після прийняття Закону "Про медіацію" у листопаді 2021 року.

Хто лобіює обов'язковість? За словами Горецького, ідею підтримують судді (для розвантаження), спільнота медіаторів (для розширення практики), частина адвокатів (нові можливості для заробітку) та держава (економія коштів). Євроінтеграційний курс та необхідність підготовки до післявоєнного періоду додають аргументів на користь обов'язковості.

Скільки це коштує? Експерт спростовує міф про "безкоштовну" медіацію. Вартість послуг медіаторів варіюється від сотень до тисяч гривень за годину, а для складних справ може сягати десятків тисяч. "Для бізнесу медіація дійсно економічно ефективна, але для малозабезпечених українців вона може бути недоступною", — підкреслює Горецький.

Критичний ризик — відсутність державного фінансування. Експерт нагадує, що в Австрії обов'язкова медіація у сімейних справах частково субсидується державою, а у США Федеральна служба медіації надає безкоштовні послуги в трудових спорах з 1947 року. Україна ж поки не має системи безоплатної медіації.

"Якщо запровадити обов'язкову медіацію без механізмів державної підтримки, це створить економічний бар'єр для найуразливіших категорій населення — пряме порушення права на доступ до правосуддя", — застерігає медіатор.

Італійський урок. Горецький детально аналізує італійський досвід, де у 2010 році поспішно запровадили обов'язкову медіацію без належної підготовки. Результат — медіація перетворилася на формальність, у 2012 році була визнана неконституційною, і кількість медіацій різко впала. Лише у 2013 році вдалося перезапустити систему з урахуванням помилок.

Рекомендації для України. Експерт закликає до поступовості: "Спочатку треба сформувати культуру медіації, накопичити досвід, створити інфраструктуру. Лише потім, якщо емпіричні дані покажуть необхідність, можна обережно запроваджувати елементи обов'язковості у вибраних категоріях з обов'язковим державним фінансуванням".

Горецький підкреслює, що медіація — не панацея, а корисний інструмент з власною сферою застосування. "Успіх медіації залежить не від обов'язковості, а від якості медіаторів, довіри до процесу, розуміння переваг та доступності для всіх верств населення", — підсумовує експерт.

Післявоєнна перспектива. Медіатор нагадує, що після завершення війни Україна зіткнеться з величезною кількістю спорів, і медіація може стати ключовим інструментом їх врегулювання. Але для цього вже зараз потрібно інвестувати в розвиток медіації, готувати медіаторів, формувати довіру — без поспіху та з урахуванням міжнародного досвіду.