Кличко звільняє двох найбльш токсичних заступниківКличко звільняє двох найбльш токсичних заступниківКличко звільняє двох найбльш токсичних заступників

Кличко звільняє двох найбльш токсичних заступників

Як повідомляє УП сьогодні міський голова Києва Віталій Кличко запропонував піти з посад за власним бажання двом своїм найбільш токсичним заступникам: Олександру Спасибко та Дмитру Давтяну:

"Я попросив написати заяви (про звільнення - ред.) і одного, і іншого. Зараз обов'язки перерозподілено між іншими заступниками. Частина відповідальності лежить відтепер на Максимі Бахматові. Зараз ми подаємо документи до Кабміну".

За словами Кличка, до Спасибко є багато питань гостроту яких подолати не вдалося.

Давтян працював над проектами транспортної інфраструктури. І до нього є дуже багато питань через вкрай низькі темпи будівництва метро на Виноградар, будівництва розв’язки на вулиці Богатирській, і зведення Шулявського шляхопроводу. А також через питання до роботи сфери паркування та впровадження електронного квитка в громадському транспорті.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.