Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про захист цифрової приватності

Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про захист цифрової приватності

Верховна Рада України минулого тижня проголосувала за законопроєкт №14057, який оновлює норми Цивільного кодексу щодо захисту персональних даних і цифрової приватності, пише Femida.ua. Документ має гармонізувати українське законодавство з європейським Загальним регламентом захисту даних (GDPR).

Законопроєкт запроваджує нові механізми регулювання обробки інформації, біометричних та генетичних даних, а також визначає поняття "цифрового образу" особи. Громадяни зможуть вимагати видалення недостовірної інформації та контролювати, хто має доступ до їхніх персональних даних у державних реєстрах.

Для бізнесу та державних органів нові норми означатимуть уніфікацію правил обробки даних, що спростить співпрацю з інституціями ЄС та підвищить рівень кібербезпеки.

Водночас журналістська спільнота висловлює занепокоєння щодо окремих положень документу. Зокрема, норми про "цифровий образ" та фіксацію осіб у публічних місцях потребують уточнення, аби не обмежувати розслідувальну журналістику та не звужувати право громадськості на інформацію суспільного інтересу.

Експерти очікують, що перед другим читанням до роботи над законопроєктом долучаться журналістські та правозахисні організації для забезпечення балансу між правом на приватність і свободою слова.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

За систематичні образи в інтернеті можуть посадити – ЄСПЛ визнав допустимим реальне ув’язнення

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі Kunstelj v. Slovenia (заява №5257/22), підтвердивши, що свобода вираження поглядів не поширюється на систематичне поширення наклепу, образ та тривале переслідування інших осіб в інтернеті. Суд визнав, що засудження заявника до шести місяців позбавлення волі не порушило статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.